«наченн¤ осв≥тленн¤ при фотографуванн≥

 

1.—в≥тло л¤гаЇ на р≥зн≥ поверхн≥ неоднаково, створюючи найр≥зноман≥тн≥ш≥  враженн¤ про обТЇм, форму, масу ≥ фактуру предмет≥в.

ќбТЇм ≥ форма належить до тих зовн≥шн≥х ¤костей предмет≥в, передаванн¤ ¤ких у найб≥льш≥й м≥р≥ залежить в≥д осв≥тленн¤.

ќсв≥тленн¤, ¤кщо воно вдале даЇ можлив≥сть одержати в≥дчутт¤ обТЇмност≥ предмет≥в, наприклад, л≥пним фасад будинку при пр¤мому осв≥тленн≥ на фотозн≥мку виходить плоским; косе осв≥тленн¤ робить його рельЇфним.

 

—в≥тлом називаютьс¤ поверхн≥, звернут≥ до джерела св≥тла ≥ тому найб≥льш осв≥тлен≥, а також зображенн¤ самих джерел св≥тла.

Ѕл≥к ¤вл¤Ї собою св≥тлову пл¤му на опукл≥й ¤скраво осв≥тлен≥й поверхн≥, звичайно гл¤нцев≥й.

–ефлекс осв≥тленн¤ в≥дбитим св≥тлом, ¤ке попадаЇ в область т≥н≥. Ѕл≥к оживл¤Ї осв≥тлену поверхню ≥ збагачуЇ в≥дт≥нки св≥тлових переход≥в, так само рефлекс збагачуЇ св≥тлот≥ньову гаму, перетворюючи т≥нь з чорноњ пл¤ми у багату на в≥дт≥нки форму.

“≥н¤ми називаютьс¤ поверхн≥, що знаход¤тьс¤ на протилежному боц≥ в≥д джерела св≥тла ≥ тому найменш осв≥тлен≥, а також поверхн≥, затулен≥ в≥д  джерела св≥тла т≥лом, що находитьс¤ м≥ж ними. ѕерш≥ темн≥ш≥ в≥д других.

ѕ≥вт≥н¤ми називаютьс¤ поверхн≥, обернен≥ до джерела св≥тла п≥д малими кутами ≥ тому слабко осв≥тлен≥.

назад вперед

Hosted by uCoz