"Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав:

"Мовчи, перестань!". І стих вітер, і тиша велика настала..."

 Марка 4:39.

Однокласниці Тані присвячується

Коли налякана бурхливим неспокійним морем,

Яке ще можна порівняти із життям,

Побачу шторм, котрий ще називають горем, –

Нехай довірюсь повністю Твоїм рукам.

Буває, бачу хвилі, і здається,

Що вже тону, не маю власних сил,

І захлинаюся в той час, як хтось сміється,

Немов зникає світло всіх земних світил.

Але я знаю, що коли в житті неспокій

Й буває страшно людям-морякам,

Я не потону в крижаній воді глибокій,

Якщо довірюсь повністю Твоїм рукам.